Середа, 18.10.2017, 21:21
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | анатомія | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Природа
Тема: Зорова сенсорна система. Слухова сенсорна система. План. Значення сенсорних систем для організму людини. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій. Слухова сенсорна система: будова, функції. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика негативного впливу «шкільного» шуму на організм школяра. Основні поняття: органи чуття, аналізатор, сенсорні системи, зоровий аналізатор, слуховий аналізатор, рецептори, адаптація, очне яблуко, допоміжний апарат ока, фоторецептори, сліпа пляма, жовта пляма, акомодація, далекозорість, короткозорість, рефракція, гіперметропія, еметропія, міопія, астигматизм, офтальмотренаж, природне і штучне освітлення, світловий коефіцієнт, зовнішнє вухо, середнє вухо, внутрішнє вухо, фоторецептори, кортіїв орган. Анатомія та фізіологія органа слуху людини. Зовнішнє вухо: вушна раковина та зовнішній слуховий хід. Середнє вухо: барабанна перетинка, барабанна порожнина (три слухові кісточки – молоточок, коваделко та стремінце) і слухова труба. Внутрішнє вухо: кістковий та перетинчастий лабіринт. Звукосприймальний апарат: спіральний орган завитки – слуховий нерв – слухова зона кори. Анатомія та фізіологія органів зору людини. Оптична система ока. Заломні середовища (рогівка, водяниста волога, кришталик, скловидне тіло). Акомодація. Рефракція. Світло сприймаючий апарат ока. Сітківка. Фоторецептори (палички, колбочки). Жовта пляма. Сліпа пляма. Світло сприймаючий апарат: зорові рецептори (сітківка) – зоровий нерв – зорова зона кори. У новонароджених спостерігається відносна глухота, яка пов’язана з особливостями будови їхнього вуха (порожнина середнього вуха заповнена амніотичною рідиною, що утруднює коливання слухових кісточок) Слухова (євстахієва) труба ширша і коротша, ніж у дітей старшого віку, що полегшує проникнення інфекцій у порожнину середнього вуха (під час нежиті, зригування, блювання) і спричинює розвиток запалення середнього вуха (отит). У новонароджених не буває запалення лобної пазухи (фронтити) і верхньощелепної (гайморити), оскільки вони ще не сформовані. Цілком виразним слух дітей стає на кінець 2-го початок 3-го місяця. На другому місяці життя дитина розрізняє якісно різні звуки, в 3-4 місяці – висоту звуку в межах від 1 до 4 октав, в 1-2 роки диференціює майже всі звуки. Низькі тони діти сприймають краще ніж високі, гострота слуху нижча ніж у дорослих і збільшується з віком. Повністю розвиток вуха закінчується у 12 років. Усі новонароджені не мають пігменту в райдужній оболонці, тому очі в них завжди тьмяно-сірі (молочні). Новонароджена дитина реагує тільки на яскраве світло, плаче без сліз, нездатна фіксувати погляд на предметах, у багатьох дітей спостерігається фізіологічна косоокість, зумовлена слабкістю очних м’язів, довільні рухи очних яблук. Очне яблуко новонародженого відносно велике і у більшості за будовою нагадує далекозоре, ця особливість зберігається і в дошкільному віці, але потім зір стає нормальним. Півторамісячна дитина починає фіксувати погляд на яскравих предметах. Діти починають розрізняти кольори вже з 3х місяців (жовтий, зелений, червоний) і в 3 роки повністю розрізняють кольори. Діти шкільного віку спочатку звертають увагу на форму предмета, і потім на його розміри і, нарешті, колір.
 
Конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2017