ЖИТТЯ У КОНЦЕНТРОВАНІЙ СУЛЬФАТНІЙ КИСЛОТІ?
Вулканічне
кратерове озеро Каваг Ієн на півдні острова Ява, переповнене концентрованою
сульфатною кислотою.
Джерело ілюстрації: http://www.panoramio.com У озері
Каваг Ієн знайдено метаноґенні археї. Джерело ілюстраці:
http://www.the-icsp.org
Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=3854#ixzz1c5s6MEZ3
Ґорґонопс (Gorgonops Owen, 1876). Джрело ілюстрації:
http://www.cracked.com
Ґорґонопсії вимерли приблизно 250 млн. років тому. В цей час також вимерло ще 95 % всіх живих істот! В Сибіру під шаром
снігу і льоду було знайдено вченими тисячі і тисячі квадратних метрів лави. Ні
один з сучасних вулканів не може викинути таку кількість лави. Тут лава
виливалась із тріщин, а не з жерла, таке виверження називається базальтовим
виверженням. З середини Землі лава піднімається і тиском прориває земну кору,
внаслідок чого утворюються тріщини, і лава виливається у великій кількості. Це
виверження продовжувалось майже 100 тисяч років, викинувши мільйони кубометрів
лави. Таке виверження можна порівняти, хіба з виверженням вулкана Кракатау, але
на відміну від Кракатау воно було в 150 тис. раз потужнішим, що стало
глобальною катастрофою. Свого часу, в 1783 році, внаслідок виверження вулкану
Лакі в Ісландії лавою було вкрило 800 квадратних кілометрів суші, але наслідки
від нього були набагато більшими. Було досліджено, що під час цього виверження
в атмосферу було викинуто велика кількість оксидів сірки, яка в атмосфері
зв’язувалась з водою утворюючи сульфатну кислоту. Почали випадати кислотні
дощі. Оксидів сірки в атмосфері було в 10 разів понад норму, а піднявшись у
стратосферу вони утворили тонкий шар, який відбивав сонячне світло і спричинив
похолодання. Саме на прикладі вулкана Лакі можна пояснити чому виверження в
Сибіру викликало глобальний катаклізм. Адже виверження в Сибіру було в набагато
потужнішим. Після сірки був ще один газ який поміняв клімат – вуглекислий газ.
Накопичуючись у атмосфері, він діє як парник – пропускає тепло у до поверхні
Землі, але не випускає його за її межі – виникає парниковий ефект. Підчас
пермського вимирання було виділено в 6 раз більше СО2, ніж сьогодні наявно у
атмосфері. Якби така кількість вуглекислого газу виділялась довго, то рослини
змогли б пристосуватись, але все відбулось за дуже короткий проміжок часу. Тому
почали вимирати від посухи спочатку рослини, потім рослиноїдні тварини, потім
хижаки. Саме так вимерли і Ґорґонопсії – перші успішні теплокровні хижаки на Землі.
Read more: http://www.naturalist.if.ua/?p=3201#ixzz1c62fYEEw
|