• 2009 Листопад

ОБ'ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентності як самоздатність до оптимальних дій.

Основними групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:

— соціальні, пов'язані з формуванням у школярів цінностей демокра­тичного суспільства, громадянських якостей особистості;

— полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємо­поваги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

— комунікативні, що передбачають опанування важливого в роботі і суспільному житті усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами;

— інформаційні, що передбачають оволодіння вміннями здобувати різноманітну інформацію, осмислювати й використовувати її;

— саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання.

До відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1—2 класів здійснюється вербально, у 3—4 класах — за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінюван­ня навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв пропонованих рівнів).

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.

КОНТРОЛЬ за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв'язок між учителем і учнями. Структурними компонентами контролю є виявлення і вимірювання (перевірка) та оцінювання навчальних досягнень учнів. Облік (фіксація) результатів контролю у формі оцінок у балах ведеться вчителем у класних журналах і табелях успішності

Основними функціями перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів діагностична, коригуюча, прогностична, навчальна, розвивальна, виховна, стимулююче-мотиваційна.

Здійснення контролю (перевірки й оцінювання) в початкових класах визначається дидактичними принципами. Найважливішими серед них є такі:

а)систематичність;

б)   всебічність;

в) індивідуалізація.

Об'єктивність контролю полягає у запобіганні суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні.

У початкових класах застосовуються різні види контролю: поточний, періодичний, тематичний, підсумковий, самоконтроль тощо.

Поточний контроль здійснюється на всіх макроетапах процесу поуроч­ного вивчення теми. Особливість цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою уроку.

Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відста­ванню окремих учнів, раціонального коригування учінням, запорукою досягнення поурочних цілей.

Періодичний контроль спрямовується на визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок.

Тематичний контроль (перевірка і оцінювання), як правило, здійснюється після опанування програмової теми.. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння системою основних елементів знань і способів діяльності, вміннями застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження.

Тематична перевірка здійснюється шляхом виконання тематичної роботи, яка організовується з допомогою різних методів.

Тематичні оцінки за виконану тематичну роботу виставляються всім учням в одну колонку в журналі.

Підсумкове оцінювання з окремих предметів за семестр здійснюється на основі результатів усіх видів оцінювання за цей період, проте не на основі їх середнього арифметичного.

Підсумкова оцінка за рік виставляється на основі семестрових оцінок.

Підсумковий облік навчальних досягнень ведеться в журналах і табелях успішності.

Методи контролю — це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту і характеру на­вчальних досягнень учнів.

У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної пе­ревірки (дослід, практична робота, спостереження тощо); програмової перевірки (тести, перфокарти).

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною.

Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальної діяль­ності учнів оцінюються.

Виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів : початковий, середній, достатній, високий. їх загальнодидактичні характеристики такі:

I рівень — початковий. Учень засвоїв знання у формі окремих фактів,

елементарних уявлень, які може відтворити; різними видами умінь володіє

на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; самостійну роботу виконує під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не мо­же сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.

II рівень — середній. Учень володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати за­своєні внутрішньопонятійні зв'язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; вміннями володіє на рівні виконання способів діяльності за зраз­ком в подібній ситуації; самостійну роботу виконує зі значною допомогою.

III рівень — достатній. Учень володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки вже відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних

зв'язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя;

володіє вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і засто­совує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

IVрівень — високий. Учень володіє системою понять в їх ієрархічній

підпорядкованості, в межах, визначених навчальними програмами, вста­новлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, під час відповіді перебудовує засвоєний зміст у новій

логічній послідовності, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи

виконує під опосередкованим керівництвом; володіє вміннями са­мостійно вирішувати проблеми за аналогією (пошукова діяльність).