Середа, 18.10.2017, 21:28
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | методи проблемного навчання | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Природа
Методи проблемного навчання
План
Дидактична суть проблемного навчання
 Проблемна ситуація. Навчальна проблема
Умови моделювання навчальної проблемної ситуації
Групи навчально-проблемних завдань
Готовність учнів до розв’язання проблем
Метод проблемного викладу
Евристичний метод
Дослідницький метод навчання
Дидактична суть проблемного навчання ¡ продуктами спонукально-рецептивного методу є сформовані уміння і навички, закріплені знання і набуті (за певних умов) нові знання про навколишній світ. ¡ Особливість творчої діяльності полягає в тому, що вона не має точного опису системи дій у кожній конкретній ситуації. Спосіб діяльності необхідно знайти самостійно Навчальна проблема ¡ вчитель повинен конструювати проблеми, включати їх у контекст знань, які вивчаються, керувати, спрямовувати процес розв'язання проблем. ¡ Навчальна проблема — це штучна «педагогічна конструкція», яка моделюється учителем у структурі змісту навчального предмета. Відмінність навчальної проблеми від наукової полягає в тому, що вона є проблемною тільки для учнів. Учитель знає способи та результати її розв'язання, тому він може керувати творчою навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Будь-яка навчальна проблема виникає з проблемної ситуації ¡ учитель конструює інформаційно-пізнавальне протиріччя між відомими та новими знаннями і уміннями дітей(тобто протиріччя між знанням і незнанням). Аналіз проблемної ситуації аналіз предметів, явищ, зв'язків між ними, способів діяльності конкретної ситуації, тобто визначення її змісту; актуалізація відомих учням знань та способів діяльності щодо об'єктів створеної ситуації, можливих взаємозв'язків між ними; усвідомлення факту, що відомих знань та умінь не вистачає, аби пояснити ситуацію (виявлення протиріччя). На основі актуалізованих знань осмислення невідомого у цій ситуації є (осмислення протиріччя); вираження суті протиріччя у формі запитання, тобто формулювання навчальної проблеми. Умови моделювання навчальної проблемної ситуації ¡ поставити перед учнями проблему можна лише тоді, коли це дозволяє зміст навчального матеріалу, тобто якщо він: ¡ І) розкриває суть понять про об'єкти і явища природи, їх ознаки, властивості; пояснює причинно-наслідкові зв’язки, структурні, функціональні та інші зв'язки у природі; ¡ 2) не є принципово новим, а логічно продовжує раніше засвоєний зміст. Цим забезпечується постійна опора пошуку нових знань і способів дій. послідовність розміщення навчального матеріалу в діючих підручниках не завжди дозволяє конструювати проблемні ситуації, для усунення цієї перешкоди використовуються такі прийоми: ¡ а) зміна послідовності вивчення поданих у підручнику фактів, описів, їх пояснень і т. ін.; ¡ б) залучення додаткової інформації, яка не виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою для певного класу; ¡ в) включення запитань, завдань, вказівок і вимог, які дозволяють управляти пошуковою діяльністю дітей. Методична різноманітність проблемних завдань ¡ 1. Проблемні завдання на засвоєння ознак, властивостей, які для вивчення вимагають зміни предметів, явищ чи умов їх існування. ¡ У таких випадках проблемна ситуація створюється на основі протиріччя між опосередкованим зовнішнім виявленням ознак, властивостей і неможливістю їх безпосереднього сприймання у звичайних умовах. ¡ 2.Проблемні завдання на засвоєння нових понять про предмети і явища природи. ¡ В основі завдань цієї групи лежить протиріччя між новими фактами про природознавчі об'єкти і недостатнім понятійним запасом школярів, який не дозволяє їх пояснити. ¡ 3.Проблемні завдання на встановлення взаємозв'язків між об'єктами природи. ¡ Найбільш важливими на початковому етапі, складними, але доступними для молодших школярів є причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами живої і неживої природи. ¡ 4.Проблемні завдання на засвоєння нових знань про способи діяльності та умінь їх здійснювати. ¡ Суть проблемної ситуації полягає у протиріччі між відомими способами дій і уміннями їх виконувати і новими, які необхідні для досягнення визначеної цілі Діяльність учнів ¡ Аналіз проблемної ситуації, бачення проблеми. ¡ Формулювання проблеми у формі запитання або завдання. ¡ Висловлення передбачення про шляхи розв'язання проблеми. ¡ Побудова плану доведення передбачення. ¡ Перевірка правильності передбачення. ¡ Порівняння результатів з цілями розв'язання проблеми. ¡ Формулювання висновків. Евристичний метод — ¡ це спосіб поелементного засвоєння досвіду творчої діяльності, тобто окремих її етапів. ¡ Це відбувається тільки в процесі розв'язання конкретної проблеми. варіант евристичного методу передбачає: створення проблемної ситуації і формулювання проблемного завдання, яке є складним для поетапного розв'язання молодшими школярами. Тому воно ділиться на ряд простих підпроблем. Вони виходять одна з одної, тобто кожна наступна зумовлюється попередньою, а розв'язання останньої приводить до розв'я­зання головної проблеми ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ є способом організації творчої діяльності учнів, що зумовлюється навчальним проблемним завданням. Але відмінність діяльності дітей, організованої цим методом, полягає у самостійному розв'язанні цілісної проблеми; це означає, що учні виконують всі етапи процесу розв'язання проблеми, починаючи з усвідомлення пізнавального протиріччя. Приклади завдань для дослідження ¡ Експериментальне завдання. ¡ Виріжте з чорного паперу коло діаметром 15 сантиметрів. ¡ Намалюйте на ньому крейдою 10 маленьких крапок. ¡ Проколіть отвір в центрі олівцем та закріпіть його клейкою стрічкою. Затисніть олівець між долонями і швидко покрутіть його. ¡ Що з’являється на папері, який обертається? ¡ Як це можна пояснити? ¡ В балці знайдіть яр. ¡ Встановіть (приблизне) співвідношення площі яру до балки. ¡ Складіть його план. ¡ Які причини викликали даний вид ерозії ґрунту? ¡ Яка роль господарської діяльності в утворенні яру? ¡ Складіть проект: ”Охорона ґрунтів”. ¡ Дослідіть склад ґрунту. ¡ Складіть модель: „Значення ґрунтів”. ¡ Майже всі рослини ростуть у грунті. Він для них «домівка» так само, як і все те, що оточує рослину: повітря, інші рослини, тварина, люди… ¡ Ґрунт дає рослині їжу. Воду рослина отримує теж з ґрунту. ¡ Спостерігайте: ¡ Який ґрунт під деревами, кущами, травою. ¡ Якби в грунті не було дрібних тварин, то не було б і перегною, а значить і ґрунту. ¡ Як ви думаєте: чому на піску та глині погано ростуть чи й взагалі не ростуть рослини? ¡ Якщо взяти пісок, глину, перегній, воду і змішати їх, то чи можна назвати це ґрунтом? Чому? ¡ В кінці літа на листях помідорів, картоплі з’являються бурі плями. Рослини засихають. Ця хвороба рослин викликається грибком. Як ви гадаєте, чому саме восени це трапляється частіше?
Конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2017