Третьокурсники! Для вас! Основні вимоги до особистісно
орієнтованого уроку :
• пріоритет особистості учня в організації
освітнього процесу ;
• орієнтація на процес навчання ;
• орієнтація на особистісні досягнення учнів ;
• створення емоційно актуального фону уроку;
• чітке визначення освітніх , виховних і
розвивальних завдань
уроку;
• раціональна єдність словесних , наукових і
практичних методів
навчання;
• використання активних методів навчання ;
• формування вмінь учнів самостійно здобувати
знання і
застосовувати їх на практиці ;
• заохочення прагнень учнів знаходити свій
спосіб роботи з
навчальним матеріалом .
Метою
особистісно орієнтованого уроку є створення умов для виявлення пізнавальної
активності учнів.
Засобами
досягнення вчителем цієї мети можуть
бути :
• використання
різноманітних форм та методів навчальної діяльності, які дають змогу розкрити суб’єктивний досвід учнів;
• створення атмосфери зацікавленості кожного
учня в результатах роботи всього класу;
• стимулювання
учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без побоювання помилитися , отримати хибну
відповідь;
• використання протягом року дидактичного
матеріалу , який дає змогу учневі
обрати найбільш значущі для нього вид та
форму змісту навчального матеріалу ;
• оцінювання досягнень учня протягом усього процесу його
діяльності, а не тільки за кінцевим результатом;
• заохочення
прагнень учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом року роботи
інших учнів , вибирати та освоювати найбільш раціональні з них;
• створення на уроці педагогічних ситуацій
спілкування , які б давали змогу
кожному учневі виявляти ініціативу,
самостійність, вибірковість у способах роботи , створення умов для природного
самовираження учнів.
Виділення
загальних завдань та засобів організації особистісно орієнтованого уроку має
бути конкретизоване вчителем залежно від
призначення уроку , його тематичного змісту. Для опанування етапів діяльності пропонуємо технологію особистісного уроку, яка складається з таких основних «вузлів» :
І.
Етап орієнтації :
• мотивація вчителем наступної діяльності , позитивна
установка на роботу ;
• орієнтація учнів щодо місця заняття , яке проводиться в
цілісному навчальному курсі , розділі , темі ( схеми, таблиці, опори, словесна
установка) ;
• опора на особистий досвід учнів з проблем заняття.
2.
Етап покладання мети :
Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань
тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку ( робота учня саме на
цьому уроці як передумова для складання тематичного заліку , державної
атестації , майбутнього життя);
• визначення показників досягнення поставлених завдань (
знання, уявлення, способи діяльності).
Методи й засоби реалізації
першого та другого етапів : актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова
ситуація , формування пізнавального інтересу тощо.
3. Етап проектування :
• залучення учнів ( у разі
можливості ) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці , через
попередню роботу
( випереджувальні завдання ,
повідомлення, реферати, підготовка наочності);
• складання плану наступної
роботи;
• обговорення плану роботи ,
яку передбачено виконати.
4. Етап організації виконання плану діяльності :
• подання варіативних способів
навчальної діяльності ( письмового або усного ; індивідуального або в групі;
переказ опорних положень або розгорнута
відповідь ; в узагальненому вигляді або на конкретних прикладах тощо ;
• вибір учнями способів
фіксації пояснення нового матеріалу (конспект уроків в школі , схема, таблиця,
опора, план, тези, висновки, тощо);
• вибір учнями ( у разі можливості ) завдань
та способів їх виконання під час закріплення знань . формування вмінь та
вироблення навичок;
• варіативність домашнього завдання (
диференціація за рівнями складності та способами виконання)
Методи і засоби психолого – педагогічної підтримки діяльності учнів : заохочення; створення яскравих
наочно – образних уявлень ; навчально – пізнавальна гра; створення ситуації
успіху; пізнавальний інтерес ; створення проблемної ситуації; спонукання до
пошуку альтернативних рішень: виконання творчих завдань; кооперація учнів:
створення ситуації взаємодопомоги тощо.
5. Етап контрольно – оцінювальний :
• залучення учнів до контролю за розвитком
навчальної діяльності
( форми взаємоконтролю у парі
чи групі : самоконтроль);
• участь учнів у виправленні допущених помилок
, осмислювання їх причин ( взаємо – та самоаналіз);
• надання учням можливості самостійно або за
допомогою вчителя
чи інших учнів порівнювати
отриманий ними результат з критеріями стандарту , закладеного у навчальній
програмі;
• використання механізмів позитивного ставлення
до успіху школяра та оцінювання за 12 - бальною системою навчальних досягнень учнів не тільки кінцевого результату , а
йусього процесу навчання.
Засвоєння учнями структури
діяльності відбувається завдяки вчителю , який допомагає учням :
• орієнтуватися у навчальному матеріалі ( предметний курс, тема. блок,
навчальне заняття);
• визначати або брати участь у
визначенні мети конкретної навчальної діяльності;
• реалізувати план діяльності ,
мати можливість варіювати цей процес у межах визначених норм;
• самостійно або спільно з
іншими учнями та вчителем оцінювати результати своєї діяльності , порівнюючи її
з освітнім стандартом(критеріями досягнення мети).
6. Завершальним етапом
навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети,
переживання ситуації успіху, підкріплення
позитивної мотивації щодо самої діяльності.
|