П`ятниця, 23.02.2018, 17:41
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [11]
metodika [6]
готуємось до екзамену
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Природа
Головна » Статті » Мої статті

Метод проектів. Коваль Н.М., Олійник А.П.
Використання методу проектів на заняттях природничого циклу.
Методична розробка.
Викладачі Запорізького педагогічного коледжу: Коваль Н.М., Олійник А.П.
План.
1. Актуальність методу проектів.
2. Проектна технологія з точки зору викладача та студентів.
3. Вимоги до проектної діяльності.
4. Типи проектів.
5. Етапи роботи над проектом.
6. Оформлення проекту.
7. Оцінювання результатів проектування.
8. Рекомендації до виконання окремих етапів проекту.
9. Висновки.
1. Актуальність методу проектів

Сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається; підвищує мотивацію до навчання; сприяє розвитку інтелектуальних здібностей; дозволяє залучити кожного студента до активного пізнавального процесу; формувати навички пошуково – дослідницької діяльності; виявляти свої здібності у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь; грамотно працювати з інформацією.
Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є. Полат називає вислів : „ Усе , що я пізнаю , я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу застосувати ці знання.”
Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою , формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно – орієнтованого навчального пошуку.
Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.

2. Проектна технологія з точки зору викладача та студентів

Проектно – дослідницька технологія дає змогу вирішувати низку важливих виховних завдань:
- обирати теми проектів ;
- визначати свою позицію;
- виробляти самостійний погляд у розв’язанні проблеми;
- розуміти роль і значення групової роботи;
У системі суб’єктних взаємин під час використання проектної технології змінюється роль викладача. Викладач стає одним із членів проектно – дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, виступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально – проектну діяльність.
Водночас педагогічна функція викладача ускладнюється порівняно з авторитарною парадигмою, оскільки саме викладач повинен створити в навчальній групі умови для розвитку й реалізації автономії студента та розумного балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності під час виконання проекту, досягнення остаточного результату , а також його оцінки.
Студенти спільно з викладачем :
- складають загальний план засвоєння матеріалу;
- визначають основні та додаткові інформаційні джерела;
- розробляють індивідуальний проект;
Це дає змогу студентам :
- розширити зміст освіти для себе;
- змінити ставлення до предмета;
- навчитися визначати проблеми, розв’язувати їх;
- морально, інтелектуально, творчо, організаційно зрости відносно себе.
-
3. Вимоги до проектної діяльності

Перш за все викладач повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:
• наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання) , що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля).
• практична , теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори , що впливають на цей стан, тенденції, простежувані у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);
• самостійна ( індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
• структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
• використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.
• результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо.

4. Типи проектів

Існує декілька типів проектів.
Проекти розрізняються: за пріоритетним видом діяльності :
- творчі;
- соціальні;
- дослідні;
- рольові;
- пошукові;
- ігрові;
за предметно – змістовною сферою інтересів:
- екологічні;
- правові;
- телекомунікаційні;
- філологічні;
- політехнічні;
- інформаційні;
- художні;
за участю в розробці :
- індивідуальні, парні, групові;
- колективні;
за терміном виконання:
- короткочасні;
- середньої тривалості;
- довготривалі;
за характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності :
- кооперативні;
- змагальні;
- конкурсні;
за рівнем реалізації між предметних зв’язків:
- моно предметні;
- міжпредметні;
за формою презентації ( захисту):
- пленарні;
- стендові;
- мультимедійнй;
- рольові;
- творчі.
Зупинимось на характеристиці деяких з них .
Дослідницькі проекти – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми і намічених шляхів її розв’язання.
Творчі проекти – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.
Ігрові проекти – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учасників дуже високий, але домінуючим видом діяльності все - таки є гра.
Інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’ект, явище , на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією , її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури , можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином : мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації,бази даних, у тому числі й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація ( публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.
Практико – орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку , він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

5. Етапи роботи над проектом

Науковці визначають кілька етапів роботи над проектом.
1. Пошуковий – визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висунення гіпотези, постановка мети, обговорення методів дослідження.
2. Аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Покрокове планування роботи , виконання запланованих кроків.
3. Практичний – виконання запланованих кроків.
4. Презентаційний – оформлення остаточних результатів, підготовка і проведення презентації , „ захист” проекту.
5. Контрольний – аналіз результатів, корекція, оцінювання якості проекту, рефлексія.
Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді таблиці.
Технологія проектного навчання

Етапи роботи над проектом
1. Підготовчий етап.
Визначення теми і мети проекту.
Обговорення теми. Добір інформації.
2. Планування:
- визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації;
- вибір засобів представлення результатів;
- вироблення критеріїв оцінки результату і процесу. Формування завдання й вироблення плану дій. Коректування,
пропозиція ідеї, висування пропозиції.
3. Збір матеріалів
(робота з літературою, спостереження, анкетування, експеримент)
Аналіз.
Узагальнення зібраних матеріалів, формулювання висновків.
4. Подання й оцінювання
результатів( усний та письмовий звіт, оцінювання результатів та процесу дослідження). Участь у колективному обговоренні результатів проекту та процесу роботи над ним. Оцінювання зусиль, використання можливостей, творчого підходу.
5. Презентація проекту.
Публічний захист проекту(літературний вечір, відеофільм, виставка, альбом). Представлення, захист проекту.
6. Оформлення проекту

Схема оформлення проекту.
1 етап.
Вибір напряму й формування назви проекту : включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення(виділення) загального напряму або пріоритетних( окремих) напрямків, оформлених у під проекти.
2 етап.
Написання проекту.
Розділи проекту:
1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму( чому саме цей).
2. Мета та завдання проекту:
а) довготривалі:
- створення чогось нового( за структурою, підходами, концепцією навчально – виховного процесу);
- нові технології, методики;
- можлива розробка дослідження за проектом;
- визначення очікуваних результатів;
- планування „ продукту” в результаті виконання програми( посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);
б) короткодіюча мета, завдання – визначення конкретної мети, завдань на визначений період.
3. Визначення етапів реалізації проекту:
а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;
б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;
в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту,
1 етапу, 2 етапу тощо.
4. Механізм реалізації проекту. Пояснення – Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект? План апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.
5. Обов’язки та відповідальність учасників реалізації проекту:
- хто відповідає за проект?
- хто і за що відповідає всередині проекту?
- хто допомагає в реалізації проекту?
6. Очікувані результати:
- які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?
7. Оцінка й самооцінка проекту.
Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту
(один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь в оцінюванні : самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю
( самоконтролю) й оцінки ( самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту ( звіт, конкретні матеріали, сценарії,
розробки, нові проекти тощо)?
8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).
Зразок структури проекту
1. Титульна сторінка (назва навчального закладу,група, спеціальність, автор, назва проекту, керівник, місце видання, рік).
2. Зміст (перелік складових проекту).
3.Стисла анотація.
4. Епіграф.
5. Вступ.
6.Основна частина (розділи, параграфи, якщо є).
7. Висновки.
8. Додатки (фото, відео матеріали, таблиці, схеми).
Зразок паспорту проектної діяльності.
1. Назва проекту
2. Автори проекту
3. Склад проектної групи
4. Навчальний рік
5. Курс, група
6. Спеціальність
7. Керівник проекту
8. Консультанти
9. Короткий опис ( анотація) проекту
10. Жанр проекту :
• альбом ;
• фільм;
• виставка;
• стенд ;
• реферат ;
• буклет.
7. Оцінювання результатів проектування

Оцінювання результатів творчості завжди драматичне й суперечливе. В будь-якому разі не варто абсолютизувати правильність оцінювання.
Можна використати такі критерії оцінювання:
1. Рівень розуміння, засвоєння завдання, запитань.
2. Рівень якості виконання (обсяг, точність, ретельність).
3. Рівень розуміння суті справи, аргументованість прийнятих рішень і відповідей на запитання, самокритичність.
4. Рівень творчості потенціал, індивідуальність, стійкість мотивації.
Оцінювання за кожним критерієм відбувається від 1 до 100 балів, обчислюють середнє значення, яке має аналог у традиційній системі оцінок: 70—100 — відмінно, 51—69 — добре, 35—50 — задовільно, менш ніж 35 — незадовільно.
Оцінка за семестр містить інтегральну оцінку якості ви¬конання завдань і є оцінюванням діяльності:
1. Навчальна дисципліна.
2. Якість виконання завдань, проектів.
3. Академічна активність.
4. Ділові й вольові якості, особисті досягнення.
Оцінювання за кожним критерієм здійснюють від 1 до 100 балів, обчислюють середнє значення, яке має аналог у традиційній системі оцінок: 70 —100 — відмінно, 51 — 69 — добре, 35 — 50 — задовільно, менш ніж 35 — незадовільно.
Критерії оцінювання виконаного проекту
• Аргументованість вибору теми, обґрунтування потреби, прак¬тичне спрямування проекту й значущість виконаної роботи.
• Обсяг і повнота розробок, виконання ухвалених етапів проек¬тування, самостійність, закінченість, підготовленість до сприйнят¬тя проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.
• Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.
• Рівень творчості, оригінальність теми, підходів, знайдених рішень, пропонованих аргументів; оригінальність матеріального втілення й представлення проекту.
• Якість записування: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, рисунків; якість і повнота рецензій.
Критерії оцінювання захисту виконаного проекту
Якість доповіді: композиція, повнота представлення роботи, підходів, результатів; аргументованість, обсяг тезаурусу, перекон ливість і переконаність.
Обсяг і глибина знань з теми (або предмета), ерудиція, предметні зв'язки.
Педагогічна орієнтація: культура мови, манера, використання наочних засобів, відчуття часу, імпровізаційний початок, утриман¬ня уваги аудиторії.
Відповіді на запитання: повнота, аргументованість, перекон¬ливість і переконаність, дружелюбність, прагнення використати відповіді для успішного розкриття теми та сильних сторін проекту.
Ділові й вольові якості доповідача: відповідальне ставлення, прагнення досягнути високих результатів, готовність до дискусії, здатність працювати з перевантаженням, доброзичливість, контактність.
8. Висновки
Використання методу проектів дає змогу відповісти на низку запитань. Наприклад, як часто можна використовувати метод проектів у навчальній діяльності? Скільки часу потрібно для реалізації проекту? Яка форма презентації найвдаліша? Наскільки важлива підготовча робота?
Головна цінність проекту в тому, що придбає викладач та студент, беручи участь у проекті. Тобто якість проектної діяльності залежить від сукупності зусиль викладача та студента. А починається все з мотивації, тільки не студентів, а викладача. Якщо сам викладач не має мотивації, то і в студентів її не може бути. Другим важливим чинником успішної проектної діяльності є рівень професійної майстерності та особисті риси викладача-дослідника, викладача – організатора, викладача - партнера, викладача – консультанта.
У роботі над проектом виявляється максимальна самостійність студентів у формуванні мети і завдань, пошуку необхідної інформації, навичок дослідницької діяльності, розвивається творчість.
Реалізація методу проектів на практиці змінює роль викладача під час навчального процесу. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності студентів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки викладачу необхідно переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу студентів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.
Категорія: Мої статті | Додав: Alla (23.11.2009)
Переглядів: 7577 | Рейтинг: 4.0/11
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2018