Четвер, 21.09.2017, 06:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
методика навчання природознавства [2]
лекції
методика навчання природознавства [1]
практика
методика навчання природознавства [1]
самостійна робота
методика навчання природознавства [2]
завдання для лабораторних робіт
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Природа
Головна » Статті » metodika » методика навчання природознавства

Перевірка знань та оцінювання навчальних досягнень учнів

План.

  1. Контроль  знань та дидактичні вимоги до його організації.
  2. Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів.
  3. Критерії оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів.
  4. Поточний та підсумковий контроль.

Література.

  1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства. С.260-269.
  2. І.В.Мороз. Загальна методика навчання біології. С.390-406.
  3. Методичні рекомендації.
  4. Критерії оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів.

Контроль  знань та дидактичні вимоги до його організації.

Освітня діагностика – це процес визначення результатів освітньої діяльності учнів і вчителя для виявлення, аналізу, оцінювання й корекції навчання.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів

Контроль знань, умінь і навичок учнів є багатофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальну, освітню, мотиваційну, діагностичну, інформаційну, виховну, стимулювальну, розвивальну, коригувальну, прогностичну, керівну.

Контролювальна функція полягає у з'ясуванні рівня знань, умінь-навичок як окремих учнів, так і класу в цілому, для визначення перепої тив навчання. Перевірка знань дає змогу виявити прогалини внести корективи в навчальний процес для їх ліквідації.

Освітня функція вимагає такої організації контролю, щоб він спри­яв розширенню й поглибленню знань і вмінь учнів, розвитку їхнг* пізнавальних можливостей, підготовці до вивчення нового матері активізації навчальної діяльності. Правильно організований контро.Та стимулює роботу пам'яті, формування прийомів розумової діяльн учнів, впливає на глибину й міцність їхніх знань і тим самим забе чує інтелектуальний розвиток особистості.

Мотиваційна функція сприяє формуванню мотивів навчання, відомленню значущості й необхідності певних знань, умінь і навичок

Діагностична функція спрямована на визначення рівня знань, умінь і навичок з метою одержання науково обґрунтованої інформації для вдосконалення навчального процесу.

Виховна функція полягає в залученні учнів до систематичної робо­ти, виробленні в них вольових якостей, почуття відповідальності, фор­муванні наполегливості й цілеспрямованості.

Стимулювальна функція полягає в тому, що контроль навчальних досягнень учнів формує в них навички систематичної роботи, дає змо­гу бачити власні недопрацювання та успіхи, сприяє підвищенню інте­ресу до здобуття знань.

Розвивальна функція реалізується під час обґрунтування вчителем оцінки, що сприяє розвиткові в учнів умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати; в процесі контролю знань розвиваються мислення, пам'ять, увага, мовлення учнів.

Інформаційна функція забезпечується інформуванням учнів про те, як вони засвоїли програмний матеріал.

Коригувальна функція дає змогу вчителеві на підставі результатів оці­нювання досягнень учнів вносити корективи в хід навчального процесу.

Прогностична функція реалізується через зіставлення результатів навчальної діяльності учнів із наміченими дидактичними цілями.

Керівна функція полягає в тому, що результати контролю навчаль­них досягнень учнів дають змогу вчителеві вдосконалювати організа­цію навчання школярів. Крім того, навчальні досягнення учнів є одним із показників діяльності вчителя-предметника, педагогічного колекти­ву та школи в цілому.

Форми контролю значною мірою залежать від способу організації навчально-пізнавальної діяльності учнів або способу одержання інфор­мації вчителем від учнів. У дидактиці немає єдиної класифікації форм і видів контролю. Одну з них наведено на рис. Контроль навчальних досягнень учнів

Форми

 

За способом організації(перевірка):

·        індивідуальна;

·        диференційована;

·        групова;

·        фронтальна.

·        За способом одержання інформації:

·        усна;

·        письмова;

·        експериментальна;

·        комп´ютерна.

Види контролю

·        попередній;

·        поточний;

·        періодичний(тематичний);

·        підсумковий

 

Види контролю засвоєння навчального матеріалу учнями зумовлюються дидактичною метою. Розрізняють попередній, поточний, пе­ріодичний (тематичний) та підсумковий контроль.

Попередній контроль проводиться на початку навчального року пе­ред вивченням нового розділу або теми й дає змогу виявити, чи готові учні до цього. Попередня перевірка знань здійснюється перед лабора­торними роботами, навчально-практичними заняттями з біології. Це спонукає учнів до систематичного вивчення й повторення навчального матеріалу.

Поточний контроль здійснюється майже на кожному уроці , а його дані застосовуються для забезпечення ритмічної навчальної роботи.

Періодичний часто збігається з Т.А.

 

Поточний контроль.

Вимоги:

 

·        Визначення обсягу знань, умінь, навичок, термінів, понять для Т.О.

·        Ознайомлення учнів із вимогами до Т.О.

·        Складання завдань репродуктивного, продуктивного, творчого рівнів.

·        Використання активних методів повторення, узагальнення, систематизації знань учнів.

Категорія: методика навчання природознавства | Додав: Alla (03.12.2009)
Переглядів: 4527 | Рейтинг: 2.8/12
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2017