Сезонні зміни в житті тварин та причини цих змін

  Навесні тваринний світ прокидається раніше, ніж рослини '. Дерева ще голі, немає трави, квіток, а в лісі і в місті можна зустріти метеликів. Це коричнево-шоколадна кропив'янка: жовто лимонний метелик, якого так і називають — лимонниця; з темними й білими смужками по краях — жалібниця; з яскравими, що аж переливаються «вічками» на крилах — денне павине око; білуватого кольору — капусниця. З щілин вилазять комарі. І все-таки по-справжньому весну відкривають птахи. Вісником весни є грак. Птах цей обережний, але гнізда в'є коло житла, облюбовуючи для цього старі верби або берези. У цей час граків можна бачити в гамірливій компанії галок і ворон.

Услід за граками прилітають шпаки, жайворонки, зяблики. Погода в цей час нестійка, іноді дмуть холодні вітри, важко доводиться птахам. Після скресання річок з'являються водоплавні птахи, а парад цей відкриває плиска, яка, за народним прислів'ям, «хвостом лід розколює». Навесні птахи поспішають, вони летять з дуже великою швидкістю, і весь переліт закінчується швидше, ніж осінній. У кінці квітня і на початку травня прилітає основна маса птахів. Пізніше за всіх прилітають ластівка, соловей і зозуля, їх приліт збігається з появою мух і комарів. Приліт птахів за часом пов'язаний в основному з наявністю необхідного для них корму.

У кінці травня ліс наповнюється співом птахів. Першими з перелітних птахів навесні починають співати шпаки. Чого тільки не почуєш у їх пісні: трелі солов'я, різкий крик іволги, солодкий голос вільшанки, тонкий свист синички, а то раптом почнеться наслідування інших звуків: гавкоту собак, крику жаби, кудкудакання курки, скрипу колодязя і навіть звуку дитячої труби. До співу шпака приєднується весела пісенька зяблика. Та справжніми співаками є дрізд (співочий) і соловей, які наповнюють ліс мелодійними трелями. Спів птахів пов'язаний з вибором пар, будівництвом гнізда.

Особливо цікаво спостерігати токування тетеревів і глухарів. Тетереви збираються на порослих чагарниками галявинах, на краю мохових боліт. Однотонне бурмотання (воно нагадує деренчання сільського воза) в них складається з кількох колін і закінчується голосним шипінням. Токуючий тетерев виходить, розпустивши хвіст і крила, сильно витягує шию, присідаючи й підстрибуючи, в кінці бурмотання шкребе кінцем розпущених крил по землі. Глухар токує в дуже глухих місцях. Спочатку він повільно бурмоче «теке-теке-теке», потім усе пришвидшує, а закінчує неприємним скреготом. У цей час він нічого не чує (звідси його назва).

На початку травня можна почути кування зозулі, причому кує самець, а самка відкликається треллю «клі-клі-клі». Навесні, як правило, кування довге, а влітку дуже уривисте.

Після відкладання яєць починається їх висиджування, а потім — вигодовування пташенят. В цей період у лісі стає тихіше, тому що птахам не до співу, їм доводиться трудитися з ранку до вечора. Пташенята постійно голодні, їм потрібно багато їжі* тому що ростуть вони дуже швидко. Пташеня до вечора може важити вдвічі більше, ніж уранці. Птахам доводиться по 500—600 раз літати до гнізда, знищуючи тисячі комах. Найменша пташка мішаних лісів — корольок, яка важить усього близько 6 г, з'їдає стільки ж за масою комах. Зерноїдні птахи вигодовують своїх пташенят також комахами, але коли пташенята підростають, то вони живляться насінням бур'янів, приносячи величезну користь.

Як тільки сонце прогріє гарячим промінням водойми, в них починає плавати й розмножуватись велика кількість комах. У саду, полі, лісі літають і лазять мухи, жуки, метелики та інші комахи. Комахи дуже плодючі. Попелицю вважають малоплодючою комахою, але за літо вона дає 12—18 поколінь, що становить величезну кількість. І якщо б не сонечка та їх личинки (сонечко за день з'їдає близько 100 попелиць, а личинка — до 250), то багато рослин, позбавлені соків, загинули б.

Шкідливих комах дуже багато, тому необхідно знати тих тварин, які допомагають людині в боротьбі з шкідниками. Це насамперед мурашки, які є санітарами лісу. За літні місяці середній мурашник знищує понад 5 млн. комах (в основному це личинки й гусениці багатьох шкідників лісу). Звичайно мурашники існують багато років, і розміри їх щороку збільшуються. Корисними є хижі жуки — туруни, які винищують величезну кількість гусениць і слимаків. Серед комах вражає ненажерливістю бабка, яка протягом дня з'їдає не одну сотню шкідливих комах.

У риб починається весняний хід. Вони прямують до верхів'їв річок, щоб відкласти ікру в їх витоках (інакше її змиє в море). Першими нерестяться щуки, потім головні, в квітні — йоржі, соми, окуні, в травні — плітка, пічкурі.

З жаб раніше прокидаються трав'яні. Відрізнити їх від гостромордих легко по черевцю: у трав'яної воно плямисте, а в гостромордої — жовтувате або біле. Кожна жаба в середньому відкладає від 3 до 7 тис. ікринок, але за період розвитку (в середньому 2,5 місяця) більшість ікринок і пуголовків гине. У жаб співають самці, влаштовуючи жаб'ячі концерти, в яких можна почути гурчання, стогони, булькання. Через 2—3 тижні з'являються пуголовки, які нерухомо прикріпляються до рослини; дихають вони зябрами. Рота поки що в них немає, він з'явиться через кілька днів, і пуголовки відразу почнуть шкребти поверхню рослин. Поступово вони стають активнішими, змінюється й зовнішній вигляд їх (рис. 39). Замість зябрових пучків утворюються зяброві щілини, які потім заростають. При виході на сушу в них розвиваються легені. Спочатку утворюються задні ноги і зберігається хвіст, а потім передні, і в цей час хвіст зникає зовсім. Маленьке жабеня залишає водойму, але назавжди зберігає з нею зв'язок.

Весна вносить великі зміни і в життя ссавців. Хутрові звірі линяють, скидаючи теплу шерсть, змінюючи її па легший, літній волосяний покрив (у кінці травня в більшості звірів линяння закінчується).

У багатьох звірів якраз навесні з'являється потомство. У зайців малята (від 8 до 12) народжуються в березні, коли морози ще досить міцні, тому їх ще називають настовиками (в цей час сніг удень підтає, а вночі замерзає, утворюючи міцний наст). Народжуються вони розвиненими, з відкритими очима. Зайчиха ситно годує їх, а потім залишає. Далі годувати їх може будь-яка зайчиха, яка пробігає мимо. Досить 3—4 годувань, тому що через тиждень у зайченят виростають зуби і вони починають живитися самостійно.

Влітку розвивається і збільшується потомство в усіх тварин. Це найбільш сприятливий період для життя: багато світла й тепла, багато їжі. У жаркі дні мошки, сліпняки, комарі мучать не тільки домашню худобу, а й диких звірів, які ховаються від них у воді або на відкритій місцевості. Над квітучими луками літає багато комах, серед яких голосним дзижчанням виділяється джміль — кращий запилювач конюшини. У червні гомін голосистих пташок перебивається дружнім писком пташенят. Починають линяти «мисливські» птахи: тетереви (косачі), глухарі, качки.

У мілководдях по норах ховаються раки; вони скинули тісний панцир і тепер чекають, поки не утвориться новий.

На початку липня з'являються малята в кажанів і ящірок. На луках і в лісі багато різних жуків, не замовкає скрекіт коників і цвіркунів, пурхають різноколірні метелики і бабки. Риба в цей час стає в'ялою і погано клює.

У серпні птахи починають збиратися в зграї, кочують. У багатьох звірів підростає молодняк, який починає самостійне життя. У риб у водоймах час нагулу й підростання молоді. Поступово все живе готується до зустрічі осені.

  Осінь і зима в житті тварин.              

   Восени дні стають коротші, сонце гріє слабо. Більшість птахів готується до відльоту в теплі краї. Перед цим у них закінчується осіннє линяння. Перелітні птахи до осені починають жиріти, тому що в них попереду далекий шлях, на який треба буде витратити багато сил і енергії. Шпаки, граки та інші птахи збираються в зграї. Спочатку зграї кочують, а потім залишають рідні місця й летять у теплі краї. Першими відлітають комахоїдні птахи: стрижі, ластівки, солов'ї, тому що набагато зменшується кількість комах; метелики забираються в щілини, де перезимовують до весни; засинають жуки, бабки, надійно сховані в комах гусениці і личинки. Як тільки замерзають водойми, відлітають водоплавні птахи.

Щоб добре спостерігати пташиний переліт, треба знати, як летять птахи. Виділяють такі основні форми пташиних зграй; кутом і клином (журавлі, гуси); шеренгою, а також один за одним (гуси, качки, чирки); скупченою зграєю (шпаки, омелюхи); безладною зграєю (кулики, дрібні горобині). Деякі птахи летять по одному (зозулі, дрімлюги).

Проте дуже багато птахів залишається в середній смузі зимувати. Це насамперед дятел, повзик, пищуха, які спритно дістають • комах та їх личинки з-під кори дерев. Усюди зустрінеш синиць, які оживляють осінній ліс своїм щебетанням. Горобці (польові), галки, ворони перебираються ближче до людського житла. Птахів, які живуть у даній місцевості цілий рік, називають осідлими. Взимку їм доводиться важко через нестачу корму, тому школярі повинні на початку осені потурбуватися про них: заготувати ягоди горобини, калини, бузини, глоду для дроздів, омелюх, снігурів, насіння берези, вільхи для чечіток, чижів і насіння кавунів, динь, гарбузів для синиць, шишки лопуха й віники з лободи для щиглів.

Комах восени стає менше, а ось павуків зустрічається дуже багато. У ясні дні можна спостерігати літаючу павутину, на якій сидить маленький павучок. Він перед тим залазить на кінчик гілки, жердини і починає випускати павутину, яка стає все довшою й довшою, потім павучок перекушує павутину, вітер її підхоплює і заносить далеко. Так молоді павуки розселяються на нові території.

З охолодженням водойм до місць своїх зимівель починають збиратися риби, і тільки минь радіє зимі. Він стає дуже рухливим, піднімається до верхів'їв річок і серед гальки й піску відкладає ікру.

Ставкова й зелена жаби опускаються на дно водойм і, зарившись у мул, перезимовують, а трав'яна й гостро морда (а також ропуха) можуть зимувати на дні глибоких ям і під каменями, в норах. Змії зібравшись по кілька десятків, сплять у сухих ямах або під пнями; ящірки ховаються за відсталу кору.

У звірів змінюється шерсть, вона стає густішою й теплішою. У зв'язку з зимівлею всіх тварин можна поділити на такі групи: тварини, які взимку сплять (бурий ведмідь, борсук, єнотовидний собака), в їхньому організмі головним чином настає гальмування життєвих процесів — в'ялий стан, зниження реакцій на подразники. Перед тим як залягти в барлогу, ведмідь посилено харчується, об'їдається ягодами, обсмоктує волоті вівса. І при цьому жиріє. Борсук не тільки від'їдається жолудями, а й робить запаси. У його нірках можна знайти сушених жаб, жуків і навіть гриби. А нірку, де він спить, борсук утеплює листям, старанно вичищає. Це дуже охайний звір.

Друга група тварин (їжак, ховрашок, хом'як) впадають у справжню зимову сплячку. Безхребетні переносять морози, впадаючи в заціпеніння (анабіоз). Якщо взяти в руки жабу, яка перебуває в такому стані, то створюється враження, що вона загинула. Насправді життя в її організмі ледь-ледь теплиться. Варто внести її в теплу кімнату, як через кілька годин вона оживає.

Третя група тварин робить собі на зиму запаси. У гризунів, які живляться зерном, знаходили в норах до 6 кг зерна. У великі морози ці тварини впадають у сон, особливо коли не вистачає їжі для підтримання нормальної життєдіяльності. Навіть звірі, які ведуть активний спосіб життя, на зиму роблять собі запаси корму. Ласки й горностаї збирають по 20—ЗО полівок і мишей, чорні тхори ховають під льодом жаб, норки — рибу, бобри запасають гілки тощо.

Четверта група тварин веде активний спосіб життя (вовк, лисиця, заєць, лось та ін.). Заєць їсть узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь вислідити. Взимку він не погидує з'їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не писне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею.