Третьокурсники! Для вас!
Основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку :
• пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу ;
• орієнтація на процес навчання ;
• орієнтація на особистісні досягнення учнів ;
• створення емоційно актуального фону уроку;
• чітке визначення освітніх , виховних і розвивальних завдань
уроку;
• раціональна єдність словесних , наукових і практичних методів
навчання;
• використання активних методів навчання ;
• формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і
застосовувати їх на практиці ;
• заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з
навчальним матеріалом .
Метою особистісно орієнтованого уроку є створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів.
Засобами досягнення вчителем цієї мети можуть бути :
• використання різноманітних форм та методів навчальної діяльності, які дають змогу розкрити суб’єктивний досвід учнів;
• створення атмосфери зацікавленості кожного учня в результатах роботи всього класу;
• стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без побоювання помилитися , отримати хибну відповідь;
• використання протягом року дидактичного матеріалу , який дає змогу учневі обрати найбільш значущі для нього вид та форму змісту навчального матеріалу ;
• оцінювання досягнень учня протягом усього процесу його діяльності, а не тільки за кінцевим результатом;
• заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом року роботи інших учнів , вибирати та освоювати найбільш раціональні з них;
• створення на уроці педагогічних ситуацій спілкування , які б давали змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи , створення умов для природного самовираження учнів.
Виділення загальних завдань та засобів організації особистісно орієнтованого уроку має бути конкретизоване вчителем залежно від призначення уроку , його тематичного змісту.
Для опанування етапів діяльності пропонуємо технологію особистісного уроку, яка складається з таких основних «вузлів» :
І. Етап орієнтації :
• мотивація вчителем наступної діяльності , позитивна установка на роботу ;
• орієнтація учнів щодо місця заняття , яке проводиться в цілісному навчальному курсі , розділі , темі ( схеми, таблиці, опори, словесна установка) ;
• опора на особистий досвід учнів з проблем заняття.
2. Етап покладання мети :
Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку ( робота учня саме на цьому уроці як передумова для складання тематичного заліку , державної атестації , майбутнього життя);
• визначення показників досягнення поставлених завдань ( знання, уявлення, способи діяльності).
Методи й засоби реалізації першого та другого етапів : актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація , формування пізнавального інтересу тощо.
3. Етап проектування :
• залучення учнів ( у разі можливості ) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці , через попередню роботу
( випереджувальні завдання , повідомлення, реферати, підготовка наочності);
• складання плану наступної роботи;
• обговорення плану роботи , яку передбачено виконати.
4. Етап організації виконання плану діяльності :
• подання варіативних способів навчальної діяльності ( письмового або усного ; індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь ; в узагальненому вигляді або на конкретних прикладах тощо ;
• вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект уроків в школі , схема, таблиця, опора, план, тези, висновки, тощо);
• вибір учнями ( у разі можливості ) завдань та способів їх виконання під час закріплення знань . формування вмінь та вироблення навичок;
• варіативність домашнього завдання ( диференціація за рівнями складності та способами виконання)
Методи і засоби психолого – педагогічної підтримки діяльності учнів : заохочення; створення яскравих наочно – образних уявлень ; навчально – пізнавальна гра; створення ситуації успіху; пізнавальний інтерес ; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень: виконання творчих завдань; кооперація учнів: створення ситуації взаємодопомоги тощо.
5. Етап контрольно – оцінювальний :
• залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності
( форми взаємоконтролю у парі чи групі : самоконтроль);
• участь учнів у виправленні допущених помилок , осмислювання їх причин ( взаємо – та самоаналіз);
• надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя
чи інших учнів порівнювати отриманий ними результат з критеріями стандарту , закладеного у навчальній програмі;
• використання механізмів позитивного ставлення до успіху школяра та оцінювання за 12 - бальною системою навчальних досягнень учнів не тільки кінцевого результату , а йусього процесу навчання.
Засвоєння учнями структури діяльності відбувається завдяки вчителю , який допомагає учням :
• орієнтуватися у навчальному матеріалі ( предметний курс, тема. блок, навчальне заняття);
• визначати або брати участь у визначенні мети конкретної навчальної діяльності;
• реалізувати план діяльності , мати можливість варіювати цей процес у межах визначених норм;
• самостійно або спільно з іншими учнями та вчителем оцінювати результати своєї діяльності , порівнюючи її з освітнім стандартом(критеріями досягнення мети).
6. Завершальним етапом навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.