• 2009 Листопад

Тема: Геологічна будова та рельєф місцевості, ґрунти.

Мета: Познайомитися з рельєфом району практики; вияснити, як утворилися основні форми поверхні та дати господарську оцінку рельєфу району практики. Скласти характеристику яру, вияснити причини його утворення.

Обладнання: компас, рулетка, блокноти, фотоапарат.

Опорні поняття:

Ерозія — процес руйнування грунтів і гірських порід поверхневими водами.

Яр — глибока крутосхила ритвина шириною від кількох до десятки метрів.

Теоретичні відомості

Сильні дощі й снігопади приводять до того, що вода, стікаючи з них, підхоплює дрібні тверді часточки й несе їх до низинних ділянок земної поверхні. В результаті відбувається змив речовин із земної поверхні, руйнування ґрунтів і гірських порід водними потоками, тобто ерозія.

На рівнинах, складених рихлими породами, де чергуються височини  та низинні ділянки, ерозія призводить до утворення ярів. Яри — це ритвини глибиною й шириною від кількох десятків до сотень метрів, з крутими схилами. Довжина ярів може досягати кількох кілометрів.

Яри приводять до розчленовування земної поверхні на дрібні ділянки, водяні потоки ніби нарізають землю подібно до ножа, що розрізає Це явище завдає великої шкоди сільському господарству, будівництву.

Появі й розвитку ярів можна запобігти. Для цього необхідно зменшити надходження в нього води або зменшити її руйнівну силу. З цією метою на схилах і дні ярів саджають дерева й чагарники (своєю кореневою системою ці рослини втримують грунт і гірські породи); залишають зораними найближчі ділянки землі; будують відвідні канави; проводять затримання дощових і талих вод шляхом будівництва загорож біля вершини яру (місце, де до нього надходить найбільше води та відбувається основний ріст цієї форми рельєфу).

Завдання для дослідження рельєфу району практики.

1. Провести спостереження і проаналізувати, які форми рельєфу характерні для Запорізької області.
2. Дослідити вплив сучасних екзогенних процесів на формування рельєфу.
3. Вивчити та описати яр.

Завдання для вивчення та опису яру.

1. Установити місцезнаходження яру: в якій частині міста, району розташовується, в якому напрямку та на якій відстані від коледжу.
2. З'ясувати причину виникнення яру: неправильна обробка землі (розорювання вздовж схилу, вирубування лісу, ритвина на бровці схилу до річки та ін.); визначити, як саме це впливає на господарське використання навколишньої місцевості.
3. За допомогою рулетки виміряти довжину та ширину яру, визначити крутизну схилів, побудувати поздовжній профіль яру та ряд його поперечних профілів.
4. Установити вершину (початок) та гирло яру. Визначити загальний напрямок основного яру за сторонами горизонту. Якщо яр галузиться, визначити напрямок щодо головного яру (під яким кутом) та за сторонами горизонту. Провести найпростішу окомірну зйомку та скласти план яру з усіма відгалуженнями.
5. З'ясувати, які заходи вживаються для зменшення росту яру.
6. З'ясувати, чи зустрічаються зсуви, обвали. Якщо так, то на якій відстані спостерігаються, яку ширину мають; візуально визначити товщину шару, що зсувається, та відстань, на яку він зсунувся.
7. Зробити кілька замальовок (фотознімків) яру (у вершині, в середній частині, в гирлі).
8. Запропонувати заходи боротьби з ярами.

Вивчення грунту.

Мета: закріпити знання про грунти й процеси ґрунтоутворення

Обладнання: блокнот, олівці, метр, фотоапарат.

Опорні поняття:

Ґрунт — верхній родючий шар земної кори.

Ґрунтовий профіль — сукупність ґрунтових горизонтів у вертикальному розрізі ґрунту від поверхні до материнської породи.

Теоретичні відомості

У процесі утворення грунту відбувається його розчленовування, що зумовлює формування ґрунтових горизонтів. Кожен ґрунтовий горизонт приблизно однорідний за механічним, мінералогічним і хімічним скла­дом, фізичними властивостями, структурою, забарвленням, щільністю. Сукупність ґрунтових горизонтів утворює ґрунтовий профіль — вертикаль­ний розріз ґрунту від поверхні до материнської породи. За зовнішнім ви­глядом горизонтів можна скласти уявлення про тип ґрунту.

Грунтові горизонти позначають буквеними символами: А — пере­гнійно-акумулятивний; В — шар вимивання (ілювіальний); С — пере­хідний до материнської породи. На оброблюваних грунтах утвориться орний горизонт — а_п.

Будову грунту вивчають у спеціально виритих ямах шириною 0,7 м і глибиною до 1 м і глибше (залежно від потужності ґрунту). Передня стінка ями має бути стрімкою, її розташовують таким чином, щоб во­на була освітлена сонцем. Напроти передньої стінки робляться схо­динки.

На стінці розрізу видно ґрунтові горизонти, вони відрізняються один від одного кольором і будовою. Межі між горизонтами іноді чітко вира­жені, але частіше перехід між горизонтами поступовий.

Межі горизонтів позначають ножем, потім заміряють рулеткою їхню потужність. Відзначають особливості переходу одного горизонту в інший, фіксують колір та особливості структури кожного горизонту.

Будову розрізу замальовують кольоровими олівцями в певному мас­штабі. На кольорову плівку знімають розріз. Перед зйомкою необхідно поставити в яму лінійку з чіткими поділками.

Механічний склад грунту (співвідношення твердих мінеральних час­ток різного розміру — піщаних, глинистих, пилуватих) визначається за верхнім горизонтом. Робиться це на дотик шляхом розтирання грунту на долоні або між пальцями, змочуванням і скочуванням. Наприклад, гли­нисті ґрунти при скочуванні перетворюються на довгий шнур, який при згинанні в кільце не розтріскується; суглинисті у вологому стані розкочу­ються в шнур, але при згинанні він розтріскується, суглинисто-піщані перетворюються на крихкий шнур або неміцну кульку, із супіщаних кульку чи шнур скочувати не вдається, піщані утворюють пухку масу.

Структура грунту (здатність розпадатися на грудочки різних розмірів і форми) визначається на око: зерниста, грудкувата, призматична, плас­тинчаста, листувата.

Завдання для вивчення та опису ґрунту.

1. Місце розташування ґрунтового розрізу.
2. Потужність розрізу й трьох основних горизонтів ґрунту.
3. Характер меж між горизонтами.
4. Колір та особливості структури ґрунту в горизонтах.
5. Щільність і механічний склад грунту.
6. Структура ґрунту.
7. Інші ознаки (наявність новотворів, наприклад присипки чи конкрецій,а також включень, наприклад галька, валуни, рештки рослин; їхня кількість і характер).
8. Замалювати ґрунтовий розріз, або виготовити його кольорове фото.