Середа, 18.10.2017, 21:25
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | лекції | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Природа

Форми організації навчального процесу з природознавства.

Урок – логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу в якому у складному взаємозв'язку  прийомів і методів та засобів навчання здійснюється реалізація мети і завдань навчання,  виховання й розвитку.

До уроків природознавства ставляться такі вимоги:

1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов’язків але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.

3. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки.

4. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів.

5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.

6. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру.» За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру. Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов'язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв'язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.

Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом,

Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого.

Структура комбінованого уроку:

I.    Організація класу.

II.  Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

III. Постановка цілей і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів.

IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

V.  Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок.

VII.           Домашнє завдання.

VIII. Підсумок уроку.

Структура уроку узагальнення та систематизації знань, умінь, навичок учнів:

I.    Організація класу.

II.  Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

III. Систематизація та узагальнення засвоєних знань, умінь, і навичок.

ІУ. Домашнє завдання.

У. Підсумок уроку.

Предметний урок.

Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв'язків і залежностей з іншими об'єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості для людини. Вперше термін «предметний урок» був введений О. Я. Гердом у методичному посібнику для учителів «Предметні уроки в початковій школі» (1863).

В. П. Вахтеров у праці «Предметний метод навчання» (1907) показав значення й вимоги до методики викладання предметних уроків.

Аналіз власне предметного змісту предметних уроків з природознавства свідчить: уявлення або поняття про той чи інший об'єкт формується в учнів за умови оволодіння кількома елементами знань, що відображають їх різні сторони.

Логічна схема власне предметного змісту теми «Зернові рослини».

  Зернові рослини (поняття).

     Зміст: — трав'янисті рослини, в яких корінь росте пучком;

     стебло-соломина;

     плід-зернівка.

     Різноманітність зернових рослин: пшениця, жито, ячмінь, рис, овес, кукурудза.

     Значення зернових рослин (уявлення).

     Зміст: — для людини — продукт харчування;

     для домашніх тварин — корм.

     Вирощування зернових рослин (уявлення).

     Зміст:

     підготовка ґрунту;

     внесення добрив;

     посів;

     догляд за посівами (знищення бур'янів і шкідників);

     полив.

     4. Ставлення до хліба (уявлення).

Структура вступного уроку-екскурсії:

За дидактичною суттю — це урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

I. Організація класу.

ІІ. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

IV. Підсумки уроку.

V.  Домашнє завдання.

Підсумковий урок-екскурсія:

I.    Організація класу.

II.  Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

ІІІ. Систематизація і застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

ІУ. Підсумок уроку.

Типи нестандартних уроків:

Уроки - змагання (вікторини, конкурси, уроки - аукціони, уроки типу КВК

Уроки громадського огляду знань

Уроки комунікативної спрямованості

Театралізовані уроки

Уроки - подорожі, мандрівки

Уроки „милування природою”

Конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2017